Історична довідка
Уманський навчально-реабілітаційний центр Черкаської обласної ради – це маленька країна з маленькими громадянами, тепла і по-домашньому затишна. Цілодобово наше приміщення наповнене життєрадісними голосами дітей. Одні з них ще звикають до нової домівки, другі почувають себе в ній впевнено, А є і такі, які отримують освіту, навчаючись у початковій школі.
Історія нашого закладу бере свій початок ще задовго до ІІ світової війни. В довоєнні роки в м. Умань існував дитячий будинок для дітей сиріт по вулиці Туристів (колишня вулиця Пушкіна). Під час війни дитячий будинок був евакуйований на Урал, а в 1945 році повернувся в Умань та розміщувався в колишньому маєтку поблизу дендрологічного парку «Софіївка».
В 1977 році старших дітей було переведено до школи-інтернат м. Сміли, а на базі Уманської школи інтернат для глухих дітей (в теперішньому приміщенні для пристарілих ) було організовано й відкрито дитячий будинок для глухих дітей. Минуло 10 років. По вулиці Малофонтанна було збудовано нове приміщення з світлими та просторими класами, груповими кімнатами та спальнями. І в 1987 році дитячий будинок розташувався в новій будівлі по вулиці Малофонтанна 8-А. На той час дитячим будинком керувала Порубаймех Валентина Дмитрівна. Педагогічний колектив робив усе можливе, щоб дитячий будинок став справжньою домівкою для дітей.
В 1989 році завідуючою дитячого будинку стала Майданюк Вікторія Григорівна. Згодом для дітей-дошкільнят були відкриті дві групи для дітей з особливими освітніми потребами, три групи для дітей з вадами слуху, дві групи для дітей, батьки яких були позбавлені батьківського піклування та дві групи для дітей з ЗПР. Минали роки. Назва дитячий будинок для глухих дітей змінилась на назву дитячий будинок для дітей змішаного компенсуючого типу. І вже в кожній групі перебували діти, батьки яких були позбавлені батьківського піклування. З 2001 року заклад перейшов у підпорядкування Головного управління освіти і науки Черкаської області. Згодом до назви дитячого будинку для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку змішаного компенсуючого типу додали три слова ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ.
Минали роки… В дитячому будинку знайшли прихисток не лише дошкільнята, а і учні початкової школи. Ми тісно співпрацювали з педагогічним колективом Уманської ЗОШ № 4, куди водили своїх учнів на навчання. А щоліта та на кожні зимові канікули діти їздили на відпочинок в такі країни як Англія, Італія, Іспанія. Одного разу, навіть, побували у Франції.
Та минав час. Змінився політичний та соціальний погляд на існування дитячих будинків. Змінилося ставлення українців до наших дітей. Все менше і менше сиріт. Нажаль ще існують проблеми, серед яких і навчання та виховання дітей з особливими потребами. Все більше батьків шукають допомоги для вихованні своїх малюків, які народились з вадами здоров´я. Тому в 2013 році було прийнято рішення про реорганізацію дитячого будинку для сиріт у комунальний заклад «Уманський навчально-реабілітаційний центр Черкаської обласної ради».
На сьогоднішній день ми живемо, навчаємось і розвиваємось.